Новини

Бразилія, де розташовані «легені планети» — Амазонські ліси — ще донедавна була одним із лідерів протидії змінам клімату. Та політика президента Жаїра Болсонару може зруйнувати всі попередні здобутки. Міжнародні та бразильські науковці й активісти б'ють на сполох: нова влада Бразилії загрожує лісам Амазонії та ставить під питання майбутнє боротьби зі змінами клімату. Наслідки може відчути на собі вся планета.

Чому Амазонські ліси настільки важливі і що їм загрожує?

Амазонські ліси, або сельва, займають площу 5,5 мільйонів квадратних кілометрів і розкинулися на території дев’яти країн. Вони є домом для 10% видів тварин та рослин планети і відіграють надзвичайно важливу роль у регулюванні клімату. Ліси Амазонки є найбільшим природним сховищем вуглекислого газу: ще донедавна вони щороку вбирали стільки діоксиду вуглецю, скільки за рік виробляють усі автомобілі планети. Відповідно, коли ліс «вмирає» — накопичений ним газ повертається в атмосферу, що пришвидшує зростання глобальної температури.

Оскільки 63% Амазонії знаходиться у Бразилії, саме політика цієї країни має вирішальний вплив на стан тропічних лісів. Активне освоєння сельви почало набирати оберти ще за часів військової диктатури у Бразилії в 1964-1985 роках. Будівництво шахт та доріг, незаконна заготівля лісу та використання звільнених ділянок для будівництва будинків, плантацій сої та випасання худоби — все це призводило до інтенсивного вирубування дерев.

Проте на початку 2000-х років владі Бразилії вдалося сповільнити вирубування лісів. За період 2004-2012 років темпи знеліснення впали на 80%. Допомогло створення ефективної системи контролю та штрафів, значне розширення площі захищених від господарського використання територій та відмова великих трейдерів від купівлі сої, вирощеної на знеліснених ділянках.

Бразилія донедавна була однією з найактивніших країн у боротьбі зі змінами клімату. У неї одні з найамбітніших зобов’язань за ухваленою в 2015 році Паризькою угодою, що має на меті не дозволити середній температурі у світі зрости більш ніж на 1,5 градуси порівняно із доіндустріальним рівнем. Країна пообіцяла не лише повністю зупинити вирубування лісів в Амазонії до 2030 року, а й відновити та залісити 12 мільйонів гектарів раніше знищених лісів (це вчетверо більше за площу Київської області). 

Проте через економічну кризу, що розпочалася у 2014 році і вдарила по ефективності державної системи нагляду за лісами Амазонії, темпи знеліснення знову почали зростати. У 2017 році Бразилія стала країною з найбільшою кількістю вбивств активістів, що захищають навколишнє середовище: 57 людей заплатили життям за прагнення зберегти Амазонію.

Таким чином, ще до приходу Болсонару на пост президента у 2018 році захист тропічних лісів був непростим завданням. Але внаслідок дій праворадикального політика саме бразильська держава може стати найбільшою загрозою для майбутнього Амазонії та клімату планети.

Як політика Болсонару шкодить лісам Амазонії?

Болсонару хоче відкрити Амазонію для масштабної агропромисловості та видобування корисних копалин — і вважає перешкодою механізм захисту довкілля. Президент впевнений, що «Бразилія нічого не винна решті світу» — і ніхто не може диктувати країні, як використовувати свої ресурси. При цьому ніби забуваючи, що саме Бразилія була однією з ініціаторок Паризьких угод.

Низкою адміністративних кроків Болсонару вихолостив державний механізм дослідження та захисту Амазонії. Насамперед, він призначив міністром екології Рікардо Саллеса, який називає розмови про глобальне потепління «другорядними» і якого раніше суд визнав винним у підробці екологічних карт на користь заводів та шахт у Сан-Паулу.

Під питанням опинилось існування Національної ради з питань довкілля, що надає ліцензії на господарські проєкти в Амазонії, та Інституту збереження біорозмаїття Чіко Мендеса. Останній під тиском президента знизив на 34% суму штрафів за вирубку лісів в Амазонії.

Під загрозою також опинилися величезні, захищені від зовнішнього втручання території корінних народів Амазонії: Болсонару припинив маркування нових територій та хоче переглянути межі вже існуючих. Крім того, він намагається скасувати законодавчу норму, яка дозволяє вести господарську діяльність на цих територіях лише представникам корінних народів. Він переконує, що прихід сучасних технологій та великих виробників лише збагатить місцевих жителів. Проте більшість індіанців остерігається, що таким чином традиційні спільноти будуть зруйновані та перетворені на джерело рабської сили.

Болсонару також наслідує улюблену ним військову диктатуру у підтримці масштабних інфраструктурних проектів — він вже пообіцяв побудувати сотні дамб на Амазонці та нові автомагістралі через сельву.

Чи є в його діях сенс?

Амазонські штати — одні з найбідніших у Бразилії. В той же час ліси займають близько 50% площі країни — і лише штрафами порушників справді не зупинити. В умовах економічної кризи заклики розвивати ці території можуть знайти відклик у частини суспільства.

Тим не менш, Болсонару ігнорує наукову дискусію та спроби подолати проблему відсталості регіонів у продуманий спосіб. Наприклад, відомо, що земля після вирубки лісу є малопродуктивною і швидко виснажується під плантаціями сої та випасом худоби. Знищення тропічного лісу через людське втручання вже призводить до посух та падіння продуктивності сільського господарства по всій Бразилії.

Експерти пояснюють дії Болсонару тим, що він потребує підтримки потужного агропромислового лобі у Конгресі. Вирубка лісів Амазонії є найлегшим способом швидко знайти площі, щоб задовольнити зростання попиту на м'ясо великої рогатої худоби з боку Китаю — замість того, щоб підвищувати продуктивність вже задіяних територій.

Зрештою, впродовж всієї політичної кар’єри Болсонару заперечував проблему глобального потепління, презирливо ставився до екологічних організацій та корінних народів Амазонії. Так, колись він заявив, що жалкує, що «бразильська кавалерія не була настільки ефективною, як американська, у знищенні індіанців». А систему державного контролю за господарською діяльністю в Амазонії називав «ідеологічною» та «індустрією штрафів».

Як зупинити Болсонару?

Коли Болсонару заявив, що відмовиться від виконання Паризької угоди, президент Франції Еммануель Макрон пообіцяв зупинити перемовини між ЄС та блоком південноамериканських держав Меркосур щодо створення зони вільної торгівлі. Болсонару розуміє мову економічних аргументів — побачивши загрозу бразильському експорту до другого за величиною торгівельного партнера країни, він наразі відмовився від своїх намірів.

Щоб виробити кількість м‘ясних продуктів, яку щороку імпортують країни ЄС, кожного дня в Амазонії вирубують площу, еквівалентну 300 футбольних полям. Наприкінці квітня авторитетний журнал Science опублікував відкритого листа від 600 науковців — вони хочуть, аби ЄС вимагав від Бразилії виконання кліматичних зобов’язань як умову купівлі бразильських товарів.

Не бракує у Болсонару противників і всередині країни. Всі вісім попередніх міністрів екології з широкого спектру політичних партій засудили дії Болсонару, назвавши їх «систематичною, постійною та продуманою політикою знищення здобутків у захисті довкілля», над якими Бразилія працювала впродовж десятиліть.

Відомим захисником амазонських лісів є, наприклад, модель Жизель Бюндхен. Свого часу вона стала одним із голосів суспільного обурення, що змусило попереднього президента відмовитися від відкриття гігантської захищеної зони в Амазонії для видобутку корисних копалин.

Час має значення

Жаїра Болсонару ще можна стримати — і навіть зупинити, якщо невдоволення бразильців далі зростатиме: адже бразильцям не звикати до імпічменту президентів. Проте часу, щоб хоча би наблизитись до виконання зобов’язань Бразилії у боротьбі з глобальним потеплінням, дедалі менше.

Науковці попереджають, що екосистема Амазонії близька до точки неповернення — і може невдовзі втратити здатність стримувати глобальне потепління та забезпечувати достатню кількість опадів у регіоні. Вже втрачено близько 20% її початкової площі, а минулого року темпи знеліснення зросли до рекордного за останні 10 років рівня. Якщо нічого не змінити — під питанням опиниться майбутнє не лише лісів Амазонки, а й усього людства.