Новини

Цей податок в Україні в десятки, а то й тисячі разів менший, ніж в країнах Заходу.

Зокрема, ставка податку за тонну захоронених на звалищах відходів коливається від 9 доларів США (у Швейцарії) до 33 (у Норвегії), в той час, як в Україні вона зазвичай коливається від 49 копійок (або 0,017 долара) до 13 гривень (або 0,48 долара) за тонну, – наводить дані у своєму блозі на ресурсі "ЛІГА" начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

За її словами, високі ставки екологічних податків в країнах Євросоюзу дали відчутний результат: суттєво (до 80 %) скоротились обсяги відходів за рахунок інвестицій підприємств у охорону довкілля: підприємствам витрати на заходи з охорони довкілля вигідніші, ніж забруднення.

Історично європейці були першими, хто використав екоподаток та застосував принцип "забруднювач платить", розповіла Ганна Чуб. У 1992 році до процесу долучилася й Україна. Відрахування до спеціальних фондів охорони навколишнього природного середовища наші підприємства почали здійснювати з 2006 року. До прийняття Податкового кодексу України у 2011-му році екологічні податки в нашій країні називалися зборами за забруднення навколишнього природного середовища. У 2006–2012 роках частка екологічного податку не перевищувала 1%, зараз цей показник становить 1,5 %.

Разом з тим, авторка переконана: велику роль у дієвості екоподатку як такого відіграє не лише його ставка, а й рівень культури та свідомості платників, їх соціальної відповідальності перед суспільством, та нарешті – рівень і якість адміністрування згаданого податку.

До прикладу, Дніпропетровщина, яку представляє Ганна Чуб, належить до регіонів з найбільш складної екологічною ситуацією, і на сьогодні цей регіон – також серед перших по сплаті екологічного податку, повідомляється у матеріалі. Область займає третє місце у структурі надходжень екологічного податку по Україні, а за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю посідає другу сходинку.

Чому я, податківець, говорю про екологію? Тому що її порятунок – а отже, і порятунок усіх, хто живе у нинішньому небезпечному середовищі, – неможливий без фінансової бази. І – без відповідальності кожного забруднювача,
– наголосила авторка матеріалу.

Вона також нагадала: щодня через хвороби, спричинені забрудненим довкіллям, помирає до 150 українців, а в усьому світі щороку від мікрочасток у брудному повітрі гинуть декілька мільйонів людей.