Найбільшу частку від усіх
відходів в країні становлять саме відходи видобувної промисловості. Вони
утворюються в процесі видобутку, збагачення та переробки корисних копалин.
Деякі з них містять небезпечні хімічні речовини і є загрозою для довкілля та
здоров’я людей.
Ще до повномасштабного
вторгнення рф, обсяги утворення таких відходів в Україні були найвищими серед
країн Європи. Вони залишились нам у спадок з радянських часів та й досі
продовжують накопичуватися на українських землях.
Для того, щоб виправити
ситуацію, важливо привести національну правову базу у відповідність до
законодавства ЄС, зокрема, імплементувати рамкову Директиву №2006/21/ЄС. На
виконання цих завдань і спрямований проєкт Закону «Про управління відходами
видобувної промисловості”, який був розроблений за участю Проєкту APENA 2, що
фінансується ЄС.
У законопроєкті:
·
приведено національну термінологію
у відповідність до європейської, сформовано нові підходи до класифікації
об’єктів для відходів видобувної промисловості;
·
визначено обов’язки усіх учасників
ринку;
·
врегульовано діяльність
підприємств під час управління такими відходами та під час експлуатації
відповідних об’єктів, закриття та здійснення постексплуатаційних заходів;
·
врегульовано питання техногенних
родовищ, а також управління покинутими об’єктами;
·
сформульовано вимоги щодо отримання
дозвільних документів у сфері управління відходами видобувної промисловості, а
також щодо державного нагляду (контролю);
·
визначено вимоги до фінансового
забезпечення оператора з експлуатації об’єктів управління відходами видобувної
промисловості;
·
передбачено відповідальність за
порушення вимог законодавства.